Про булінг у шкільному середовищі та протидію булінгу в школі
Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного.
Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з’явилися 2005 р.
Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці — це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву — булінґ.
Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.
Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.
Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:
-
систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
-
задирство;
-
фізичні і психічні приниження;
-
різного виду знущання;
-
бойкот та ігнорування;
-
псування особистих речей та ін.
Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній "винахід" — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.
Дослідники пропонують таку найзагальнішу класифікацію всіх видів булінгу:
-
1-ша група — прояви, пов’язані переважно з активними формами приниження;
-
2-га група — прояви, пов’язані зі свідомою ізоляцією, обструкцією скривджених.
Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:
-
переслідувач (булі);
-
жертва;
-
спостерігач.
За потребою Ви можете звернутися:
до директора школи, заступників директора, практичного психолога
Скринька довіри - І поверх
-
Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
-
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
-
Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
-
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
-
Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
-
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
-
Національна поліція України 102.
Процедура розгляду та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) відповідно до заяв, що надійшли.
-
Повідомлення (заява) здобувачів освіти, педагогічних працівників, батьків та інших учасників освітнього процесу керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
2. Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
3. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу освіти створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання.
4. Якщо Комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.
5. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.
6. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.
Потерпілий чи його представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).
Відповідальність за булінг
Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.
Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 - 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.
Корисні посилання щодо антибулінгу https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/korysni-posylannya/
Презентація "БУЛІНГ. Причини, наслідки, шляхи боротьби з насильством" https://vseosvita.ua/library/prezentacia-buling-pricini-naslidki-slahi-borotbi-z-nasilstvom-88887.html
Презентація - "Шкільний булінг" https://naurok.com.ua/prezentaciya-shkilniy-buling-51731.html
Презентація https://ppt-online.org/283763
